Освіта за кордоном: реалії та практичні кейси

Освіта за кордоном: реалії та практичні кейси

Щороку все більше українців виїжджають для навчання у Європу, США, Канаду чи навіть Латинську Америку. Їдуть за якісною, престижною освітою, адаптованою до вимог сучасного ринку праці. Чи справджуються ці очікування? І якщо так – як реалізувати мрію про вступ до іноземного вишу? Ми вирішили дослідити це питання на ВЕБІНАРІ «ОСВІТА ЗА КОРДОНОМ: реалії та практичні кейси» разом з експертами.

Освіта за кордоном з кожним роком набирає популярності серед українських школярів та студентів. Як обрати країну та виш? Скільки це коштує та де брати гроші? Як правильно організувати весь процес: оформлення документів, вступ, переїзд?

Експерти з освіти та фінансів розібрали всі питання, які турбують батьків та майбутніх студентів. Також власним практичним досвідом навчання за кордоном поділилася випускниця американського університету:

  • Олеся Шахраюк, Project Manager та Academic Adviser освітньої агенції EduSteps

  • Марина Нарожняк, маркетинг директор компанії Miratech

  • Роман Бабич, керівник з розвитку проєктів Партнерської мережі, TAS Life

  • Наталія Стихальська, керівниця Управління маркетингу, TAS Life

З 2010 року кількість українців, що виявили бажання навчатися в закордонному університеті, зросла більш ніж утричі. За даними аналітичного центру «CEDOS», традиційно українські студенти обирають заклади вищої освіти Польщі, Німеччини, Канади, Чехії, Італії, США, Іспанії, Австрії, Франції, Словаччини, Болгарії. Таке навчання дає можливість спробувати себе в дослідницьких проєктах, побувати на стажуванні у відомих міжнародних підприємствах.

Студенти, що виїжджають навчатися за кордон, прагнуть отримати:

  • переваги навчання в мовному середовищі, яке сприяє адаптації до подальшого працевлаштування за кордоном;
  • сучасніші умови навчання, краще оснащення й технічні можливості;
  • можливість подорожувати, «побачити світ»;
  • орієнтацію навчальних програм на потреби реального ринку.

Отже, алгоритм дій при вступі у виш за кордоном

1) Визначитися з країною навчання. Це дуже важливий етап, тому потрібно врахувати основні фактори:

Розуміння і прийняття культури країни, до якої поїде студент.

Спеціальність, яку ви хочете вивчати. Існують країни, популярні за певними напрямками. Наприклад, вивчати готельний бізнес краще у Швейцарії, pа знаннями з моди, архітектурного дизайну варто їхати до Італії, Франції, Великобританії, з машинобудування – до Німеччини.

Мова навчання. Наразі англійська – основна, але часто в Європі навчання у виші мовою країни, в якій ви знаходитеся, коштуватиме набагато дешевше.

Вартість навчання, проживання і супутніх витрат. В кожній країні є свій прожитковий мінімум: на переїзд, проживання, харчування, страхування, вартість навчання. Батьки мають розуміти, яким бюджетом володіють, щоб навчати дитину за кордоном.

2) Зрозуміти, які існують вимоги університетів/країн до вступу на перший курс або в магістратуру, і «прицільно» готуватися.

3) Вступна кампанія в університет стартує на початку 11 класу і триває весь рік. Академічну підготовку краще починати ще з 8 класу.

4) Отримання студентської візи. Цей процес також пов’язаний з правильним вибором університету та країни навчання, мотивацією студента, фінансовими можливостями родини.

Волонтерство може бути додатковим бонусом при вступі

Своїм досвідом поділилася Марина Нарожняк, маркетинг директор компанії Miratech, яка отримала вищу освіту в США:

- Якщо абітурієнт вступає до престижного університету, де на кожне місце – по кілька претендентів, і всі вони мають однаково високий прохідний бал, то значення матиме, наскільки добре абітурієнт презентує себе у тих категоріях, які неможливо оцінити за допомогою шкали: якість написаного супровідного листа, участь у позакласних/спортивних гуртках та секціях, волонтерство.

Волонтерство – це справді дуже поширена практика серед школярів та студентів в Америці, напрямків багато:

  • починаючи від допомоги людям – дітям, бездомним, незаможним, певним спортивним гурткам чи групам за інтересами,
  • закінчуючи екологічними ініціативами, роботою з домашніми тваринами, політичними заходами.

Людям з дитинства прищеплюють, що життя у соціумі передбачає потребу виділяти час на некомерційні ініціативи.

Під час навчання Марини в університеті неодноразово студенти збирали продукти та теплі речі для допомоги незаможним у холодну пору року. Вони продавали випічку, а гроші передавали на підтримку дитячої спортивної команди. Часто студенти їздять у волонтерські подорожі. Наприклад, до Нового Орлеану, щоб допомогти подолати наслідки урагану Катріна.

В Україні також існують громадські ініціативи, де школярі та студенти можуть спробувати себе у волонтерстві в різних напрямках! Якщо вам до душі менторство, і ви розумієтеся на програмуванні – долучайтеся до Code Club Україна: https://goo.su/a7RN